МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЩОДО СКЛАДАННЯ ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ УРОКУ

Додати заголовок

На  кожен урок  рекомендується планувати від 2 до 4 завдань, якщо на урок планується вив­чення складного руху, то це буде головним завданням і   оптимальна кількість їх  на такому  уроці — ли­ше два. Друге завдання — на повторення вивченого, у тому числі й з метою розвитку рухових яко­стей. Такі уроки плануються зазвичай на початку року,  чверті. По мірі переходу від початко­вих етапів до наступних - повторення та закріплення — плануються три і навіть чотири завдання уроку, які можуть мати різну спрямованість.

Наприклад, освітні завдання: оволодіння знаннями з фізичної культури; розвиток пізнавальних здібностей учнів; навчання самостійного користування навичками та вміннями у виконанні рухових вправ, перевірка техніки виконання, визначення рівня розвитку рухових якостей.

 Оздоровчі завдання  уроку: формування правильної постави;  загальний та спеціальний розвиток основних функцій організму; загартовування організму тощо.

При плануванні уроку та написанні плану-конспекту учитель повинен враховувати правильність дозування фізичного навантаження з метою не перевантажити дитячий організм.

 Виховні завдання охоплюють питання формування світогляду, моральних, вольових та естетичних якос­тей: виховання почуття товариськості, колективізму, навичок культурної поведінки, стійкого інтересу до занять із фізичної культури, працелюбства та навичок самообслуговування.

При цьому перш за все важливо чітко визначити відповідність конкретних завдань навчання основним вправам у серії уроків.

Так, наприклад, при навчанні швидкому бігу в 3 класі можна розподілити на кілька наступних уроків такі завдання:

•   уміти зберігати правильну поставу під час бігу;

•   навчити техніки виконання низького старту;

•   навчити правильно ставити стопу з передньої частини;

•   навчити поступово й швидко збільшувати швидкість у стартовому розгоні;

•   виробляти легкий вільний біг без надмірного напруження;

•   домагатися пробігання коротких відрізків у заданому темпі.

У графі «Зміст уроку» записуються теоретичні відомості, які будуть вивчатися на даному уроці, комплекси або номери карток із загальнорозвиваючими вправами в порядку їх проведення та повторення. Потрібно ­планувати не просто «стрибки», «метання», а саме ті вправи й методи, які сприятимуть вирішенню по­ставлених завдань, пов'язаних із формуванням техніки стрибків, метання тощо.

У зв'язку з тим, що структура уроку з фізичної культури має три послідовні частини — підготовчу, ос­новну й заключну — у плані-конспекті їх рекомендується записувати з дотриманням наступних вимог.

Підготовча частина (8—12 хв). Обов'язковим елементом її має бути організований початок уроку: шикування, рапорт, повідомлення завдань у доступній формі, перевірка функціонального стану шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень, стройові та організовуючі вправи з предме­тами та без них; біг, стрибки, лазіння, вправи загального розвитку, танцювальні вправи , рухливі ігри, ес­тафети тощо.

  Провідною функцією підготовчої частини є психолого-педагогічна й фізіологічна підготовка учнів до реалізації поставлених завдань на уроці.

До основних завдань підготовчої частини Б. А. Ашмарін (1979 р.) відносить:

а) початкову організацію учнів, ознайомлення із наступною роботою та створення необхідної психологічної установки;

б)поступову функціональну підготовку організму до підвищених навантажень; створення сприятли­вого емоційного настрою.

Починається підготовча частина з організаційного моменту, який Л. Матвєєв (1991 р.) називає «вступ­ним ритуалом», що містить шикування учнів класу, рапорт (із 3-го класу) чергового або фізорга класу, повідомлення основних завдань уроку і визначення умов, у яких проводитиметься заняття. Такий початок сприяє консолідації класу, настрою на виконання поставлених завдань, установленню відповідного стилю взаємовідносин між педагогом і учнями.

Далі, учні під керівництвом учителя виконують організовуючі та стройові вправи відповідно до про­грами певного класу. Продовжується підготовча частина загальнорозвивальними вправами (так звана роз­минка), провідним завданням яких є розігрівання основних груп м'язів і зв'язок. Комплекс цих вправ добирається з урахуванням виду уроку (легка атлетика, гімнастика, футбол тощо) і тих завдань, які вирі­шуватимуться в основній частині. Закінчується перша частина уроку спеціальними та підготовчими впра­вами, які сприяють якісному оволодінню технікою основних вправ. Тривалість підготовчої частини може бути різною залежно від типу уроку і ступеня навчання учнів (початкова, основна та старша школи).

Основна частина (28—32 хв). Включає спеціальні та підготовчі вправи, які сприяють вирішенню основ­них завдань: вправи на спортивному обладнанні, біг, стрибки, метання та ін.; спортивні та рухливі ігри, подолання визначеної пере­шкоди; вправи для розвитку основних рухових якостей: швидкості, сили, витривалості, спритності, гнуч­кості.

         В основній частині реалізуються освітні, розвиваючі й виховні завдання з урахуванням виду і типу уроку. У цій частині застосовуються фізичні вправи і рухові дії, які служать вирішенню вищезазначених завдань. В узагальненому вигляді автори посібника «Теорія і методика фізичного виховання» (1979 р.) до них відносять:

а) гармонійний загальний і необхідний спеціальний розвиток опорно-рухового апарату, серцево-судин­ної та дихальної систем, формування й підтримка належної постави, загартовування організму;

б) озброєння учнів необхідними знаннями в галузі рухової діяльності, умінням керувати руховим апаратом, а також формування й удосконалення системи рухових умінь і навичок загальноосвітнього, професійного і спортивного характеру;

в) загальний і спеціальний розвиток рухових якостей;

г) виховання моральних, інтелектуальних і вольових якостей.

В основній частині застосовуються різноманітні фізичні вправи певної складності з урахуванням зміс­ту матеріалу розділу програми, що вивчається, і теми. Провідним напрямком діяльності вчителя є засто­сування вправ у такій послідовності, яка передбачає логіку навчання учнів основних елементів, комбіна­цій тощо, передбачених темами і розділами (легка атлетика, гімнастика, спортивні ігри, лижна підготовка тощо), що вивчаються.

Важливою умовою якісного вирішення дидактичних завдань основної частини є обґрунтоване вико­ристання часу на кожне з них і оптимальне застосування матеріально-спортивної бази, контроль за рівнем функціонального стану  та спостереження за зовнішнім виглядом учнів.  Учитель із ураху­ванням складності завдання та можливостей учнів повинен обґрунтовано розподілити час на його рішен­ня, спланувати ефективну діяльність учнів на спортивних майданчиках, спортивних залах, інших місцях проведення занять.

Заключна частина (3—5 хв). Містить вправи для приведення організму в стан відносного спокою: повільний рух, вправи на розслаблення, гра на увагу та ін.; перевірка функціонального стану шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень та спостереження за зовнішнім виглядом учнів,  підбиття підсумків уроку; виставлення оці­нок; домашнє завдання та організований вихід із місця занять.

До змісту заключної частини включені різновиди ходьби, вправи на відновлення дихання, спеціальні вправи та ігри на увагу тощо. Усі вправи мають бути спрямовані на поступове зниження навантаження на основні функціональні системи організму. Бажано, щоб після заключної частини учні мали можливість виконати гігієнічні процедури (душ, умивання тощо).

Такий розподіл часу має орієнтовний характер. На тривалість кожної частини впливає вік учнів , а також тип уроку: вступний, вивчення нового матеріалу, контрольний тощо.

У графі «Дозування» позначають кількість повторень даної вправи, довжину дистанції, час виконання вправи, вагу предметів, які піднімають, та ін.

У графі «Організаційно-методичні вказівки» записують:

•   форми організації навчальної діяльності учнів (фронтальна, групова, колове тренування тощо);

•   темп виконання вправи (швидкий, змінний, повільний);

•   послідовність виконання вправ і переходів до іншого місця занять;

•   методи страхування, самострахування та ін.